Як встановити через суд графік зустрічей з дитиною

Сімейний кодекс України передбачає, що обоє батьків мають брати участь у вихованні дитини. Однак на практиці часто виникають ситуації, коли один з батьків, який проживає окремо, позбавляється можливості спілкуватися з дитиною. Це відбувається попри те, що закон гарантує право обох батьків на спілкування з дитиною та участь у її вихованні.

Якщо батьки не можуть домовитися про те, як виховувати дитину після розлучення, виникає конфліктна ситуація. Вирішити її можна двома способами: мирно або через суд. Мирний спосіб передбачає, що батьки самі досягають згоди і оформляють її у нотаріальному договорі. Однак, через різні обставини батьки не завжди можуть домовитися, тому часто справа доходить до суду.

Рішення питання органом опіки та піклування

У випадку, коли, наприклад, дитина проживає з матір’ю, а батько не має можливості брати участь у її вихованні, і мирним шляхом домовитися про графік зустрічей батька з дитиною є практично неможливо, то він може звернутися із заявою до органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування, на підставі положень Сімейного кодексу України, керуючись власною інструкцією, визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею батька. Орган опіки та піклування вивчає умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини, а також ставлення дитини до них, інші суттєві обставини, і на засіданні комісії приймає рішення, яким рекомендує певні години для зустрічей батька з дитиною. Дане рішення, на думку органу опіки, є обґрунтованим, оскільки враховуються умови життя дитини, відвідування нею навчальних закладів, участь у гуртках, спортивних секціях, стан здоров’я батьків і дитини, графік роботи батьків тощо. Однак, при ухваленні цього рішення орган опіки та піклування не враховує інтереси батька та його бажання брати більшу участь у вихованні дитини.

Слід звернути увагу, що хоча в Сімейному кодексі України і закріплено положення про обов’язковість виконання рішень органів опіки та піклування, однак ні органи державної виконавчої служби України, ні правоохоронні органи не мають права примусити виконувати це рішення того з батьків, з ким проживає дитина. Дане рішення не має такої ж юридичної сили, як рішення суду, а тому не підлягає примусовому виконанню. Відповідно, наступним кроком, після звернення до органів опіки, буде звернення до суду. До речі, суди також далеко не завжди враховують графік зустрічей з дитиною, встановлений рішенням органу опіки, і в більшості випадків відступають від нього.

Судовий порядок вирішення проблеми, рекомендації щодо написання позовної заяви та формування доказової бази

Отже, як Вам стало зрозуміло з вищевикладеного, єдиний можливий спосіб зобов’язати, наприклад, матір, з якою проживає дитина, надавати батькові можливість брати участь у вихованні дитини, – це отримати рішення суду, яке є обов’язковим для виконання на всій території України.

Хочу звернути Вашу увагу, що звернення або до органів опіки, або до суду – альтернатива, але не на послідовність дій. Це означає, що немає необхідності звертатися до органів опіки та піклування перш, ніж звертатися до суду, тому що до участі в розгляді даної категорії справ, як третя особа, долучаються органи опіки та піклування того району, де на час розгляду справи зареєстрована або фактично проживає дитина (докази щодо підтвердження фактичного проживання дитини за вказаною адресою необхідно надати – зазвичай це адреса Відповідача). Участь органів опіки та піклування у даній справі зумовлена насамперед інтересами дитини, та необхідністю проведення обстеження умов проживання того з батьків, хто проживає окремо від дитини, та бажає зустрічатися з дитиною за своїм місцем проживання.

Крім того, органи опіки надають свої рекомендації щодо підтримання позовних вимог Позивача, або визнання даних вимог необґрунтованими, і при цьому визначення іншого графіка зустрічей. Суд, при винесенні рішення, враховує позицію органу опіки та піклування, однак не приймає її як належне, та не керується нею.

Звернення до суду відбувається шляхом подання позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той із батьків, хто проживає окремо та бажає брати участь у вихованні дитини) до Відповідача (той із батьків, хто проживає з дитиною).

У Сімейному кодексі України встановлено, що при вирішенні спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прив’язаність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Щодо більш детального опису даних умов, які враховуються судом Вам варто звернутися до написаних раніше статей, зокрема статті під назвою «Визначення місця проживання дитини».

Сімейним кодексом України встановлено, що в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю інших осіб. Однак, звертаю Вашу увагу на те, що встановлювати графік зустрічей можливо або в присутності того з батьків (опікуна, піклувальника), хто проживає разом з дитиною, або без її присутності, наприклад, за місцем проживання Позивача, куди другий з батьків буде її самостійно забирати, приводити, або в будь-якому іншому місці (необхідність зустрічі в цьому місці варто аргументувати належними та допустимими доказами). У більшості випадків, відсутність або присутність при зустрічі з дитиною того з батьків, хто проживає з дитиною, зумовлена віком дитини. Адже зовсім маленьку дитину не варто на тривалий час розлучати з матір’ю, тож, навіть якщо Ви, як батько, звертатиметеся до суду з метою встановлення графіку зустрічей з дитиною років до 3-5 без присутності матері, Ваші шанси на виграш мізерні.

Також, у випадку, коли, наприклад, мати не може бути присутньою під час зустрічей батька з дитиною, суд може визнати необхідною присутність під час зустрічей когось із близьких родичів матері (бабусю, дідуся).

У разі якщо Ви звертаєтесь з первинними позовними вимогами до суду, де зазначаєте, що місце зустрічей з дитиною буде за адресою Відповідача, то в такому разі немає необхідності органам опіки проводити обстеження умов Вашого проживання, оскільки дитина буде постійно перебувати з тим із батьків, з ким проживає.

Після наведення практичних рекомендацій щодо реалізації судової процедури встановлення графіка зустрічей з дитиною, звертаю Вашу увагу на врегулювання даного питання Сімейним кодексом України. Зокрема встановлено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні або систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця її проживання тощо), місце і час їхнього спілкування.

Періодичність або систематичність побачень одного з батьків з дитиною полягає в тому, що суд визначає порядок зустрічей з дитиною, наприклад, два або три рази на тиждень у визначені години.

Можливість спільного відпочинку, на практиці, застосовується незалежно від визначених годин та днів зустрічей одного з батьків з дитиною, та зазвичай відбуваються без присутності другого з батьків, лише на території України (за наявності нотаріально посвідченого дозволу – за кордоном), та, зазвичай, становлять один-два тижні в літню або зимову пору, саме під час канікул.

Таким чином, сімейне законодавство України врегульовує можливість більш значної участі у вихованні дитини та, загалом, у її житті того з батьків, хто проживає окремо від неї, а практична реалізація судової процедури усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей з нею дасть безперешкодний доступ до дитини.

Варто зазначити, що як такої доказової бази в даному судовому процесі не існує, адже необхідно доводити лише можливість, як батьків, так і дитини зустрічатися в години та дні, що зазначені у позовній заяві, та те, що дані зустрічі будуть відповідати нормам комфорту для дитини відповідного віку, та не вплинуть на її моральне чи психологічне здоров’я. З метою встановлення цих обставин, суд самостійно може вимагати від Вас певні докази, а також запросити певних свідків. Також, у разі заявлення Вами позовних вимог щодо можливості спільного відпочинку, особливо за кордоном, важливо буде надати суду докази Вашої фінансової спроможності на проведення таких подорожей, а також необхідність їхнього здійснення (висновки або рекомендації лікарів тощо).

Крім того, суд враховує думку органу опіки та піклування, якщо вона відповідає дійсним обставинам справи, а тому Вам необхідно обов’язково враховувати дану обставину при побудові тактики ведення судового процесу.

Також, варто звернути увагу на те, що якщо між батьками збереглися доволі теплі стосунки, то у разі встановлення Вам конкретних днів та годин для зустрічей з дитиною – це не означає обов’язковість їхнього виконання, адже виконувати рішення можна і за домовленістю між батьками, самостійно змінюючи години, адже за цією процедурою відсутній будь-який контроль.

Рекомендації для Відповідача у цій справі

Відповідач у даній справі може обрати дві тактики, з умовними назвами:

• захист – цю тактику зазвичай обирають у випадку, якщо заявлені вимоги Позивача частково влаштовують Відповідача, і він просто подає до суду заперечення та необхідні докази, що спростовують, або коригують позицію Позивача;
• напад – дану тактику обирають у разі, якщо заявлені години і дні зустрічей з дитиною ніяк не влаштовують того з батьків, з ким проживає дитина. При цьому заявляється зустрічна позовна заява з власними позовними вимогами щодо часу та місця зустрічей з дитиною. Подання зустрічного позову відбувається до того самого суду, до якого вже подано первісний позов, і до того самого судді, що означатиме об’єднання двох цих позовних заяв в одне провадження. Звернення до суду із зустрічним позовом означає, що Ви будете виступати як Позивач за зустрічним позовом, а тому можете використовувати всі вищеописані рекомендації.

Встановлення підсудності справи, тобто визначення в якому саме суді першої інстанції розглядатиметься справа. Згідно з Цивільним процесуальним кодексом України в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позови, щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначенні графіку зустрічей, пред’являються за зареєстрованим місцем проживання або місцем знаходження Відповідача.

Як уже було зазначено, зустрічний позов подається до того самого суду, до того самого судді, що й первинна позовна заява, та об’єднуються в одне провадження разом із первинними позовними вимогами.

Судовий збір

Порядок і підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви.

Згідно із зазначеним законом, а саме підпунктом 2 п. 1 ч. 1 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Подання позовної заяви до суду

У судах зазначені час і дні, коли можна подати позовну заяву чи інші процесуальні документи до канцелярії суду. Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача у справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна надіслати поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які Ви надсилаєте, та поштовим повідомленням.

Після отримання позовної заяви судом, вона реєструється. Під час подачі необхідно мати примірник самої позовної заяви, який Ви можете залишити в себе, і на якій, відповідно, ставиться відмітка суду про прийняття від Вас пакета документів. Ця дія не є необхідною, але це гарантія для Вас, що подані документи не будуть загублені.

Таким чином, після подачі позовної заяви, пакети документів формуються у справу, автоматизованою системою розподілу справа призначається на суддю, який відкриває провадження. Вам має прийти поштою судова повістка про призначення справи до розгляду. Оскільки бувають моменти, коли судові повістки приходять пізно або взагалі не доходять, потрібно їхати до суду і перевіряти стан справи самостійно.

Отримання рішення у справі

Після оголошення рішення у справі про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей Ви можете отримати його копію, але виконання рішення може відбутися лише через 10 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили.

Примусове виконання даного судового рішення відбувається через органи Державної виконавчої служби України, а тому в особливо «безнадійних» випадках для отримання дитини Вам необхідно буде відвідувати матір дитини з державним виконавцем.

Необхідність супроводу адвокатом цієї процедури є рекомендованою, однак, не настільки необхідною. Досвід адвоката у веденні цієї категорії справ буде корисним, особливо за необхідності швидкої та адекватної реакції на зміну обставин справи, а також надання кваліфікованої допомоги під час збору доказової бази.