Випадок цікавий тим, що із позовом про позбавлення батьківських прав при чому відразу обох батьків звернулися дід та баба дитини в порядку, передбаченому ст. 165 СК України. Дитина фактично проживала із позивачами, мати офіційно відмовилася від дитини, проте батько все ж таки вирішив поборотися. Разом із вимогою позбавлення батьківських прав позивачі заявляли вимогу про присудження аліментів з батьків на утримання дитини.
Хоча суд першої інстанції і задовільнив позов, а суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції, суд касаційної інстанції такі рішення в частині позбавлення батьківських прав скасував і направи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зокрема суд касаційної інстанції підкреслив наступне. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов’язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність зміни ставлення до дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, тому важливе значення має висновок виконкому органу місцевого самоврядування про доцільність або передчасність застосування такого заходу. Слід також звернути увагу на те, створюються перешкоди для спілкування батька із дитиною з боку особи, з якою дитина проживає (в даному випадку дід та баба). Сам факт оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку свідчить про наявність бажання у батька приймати учать у вихованні дитини.