Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб – жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Надання права на шлюб особам, які не досягли шістнадцяти років
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV ЦПК України. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника. Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов’язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.
Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років:
- вагітність;
- фактичне створення сім’ї;
- народження дитини.
Перелік підстав не є вичерпним.
Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:
- особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);
- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;
- усиновлювач та усиновлена ним дитина.
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
Документи необхідні для реєстрації шлюбу:
- заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повин¬но відповідати інтересам заявника, а встановити це мож¬на лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені ст. 26 СК України (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей;
- свідоцтво про народження заявника;
- копія паспорта заявника;
- будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб: свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність і т.п.;
- квитанція про сплату судового збору. Судовий збір по заявах у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.