Хоча практика укладання шлюбних договорів не набула широкого поширення багато адвокатів часто розповідають клієнтам, що укладений шлюбний договір можна легко розірвати або визнати недійсним через суд і положення Сімейного кодексу, зокрема в частині визначення правового режиму майна, все одно мають перевагу над положеннями такого договору. Улюблена тема таких адвокатів це перебування одного із подружжя після підпису шлюбного договору у надзвичайно невигідному матеріальному становище порівняно із законодавством.
У справі, що приводиться для прикладу (№ 6-230 цс14) все виявилось не так просто. Подружжя уклало шлюбний договір відповідно до умов якого до спільного сумісного майна віднесено майно дружини набуте до реєстрації шлюбу. Позивачка (дружина) просила суд на підставі ст. 93 СК України визнати шлюбний договір недійсним.
Суд апеляційної інстанції задовільнив позов, проте ВСУ був іншої думки. ВСУ прийшов до висновку, що: Категорія “надзвичайно невигідне матеріальне становище”, має оціночний характер і підлягає доведенню стороною відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України. І позивачка довести цього не змогла, тому у позові було відмовлено. Разом з цим ВСУ зазначив, що немає підстав для визнання шлюбного договору недійсним, оскільки його зміст в момент укладання віддповідав внутрішньому волевиявленню сторін, договір посвідчений нотаріально та спрямований на реальне настання правових наслідків, умовами договору визначався правовий статус нерухомого майна, а не передавалось це майно у власність іншим особам, і головне договір не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.