Логічне та корисне роз’яснення ВСУ, якому вже мабуть самому набридло постійно шукати правильний вихід у спорах, щодо підвідомчості та підсудності судів. А скільки теоретичних спорів постійно триває серед професійного цеху щодо правильного вибору юрисдикцій. Проте головне скільки незрозумілих та необгрунтованих відмов ухвалюють самі суди небажаючі розглядати певні позови із складною структурою вимог. Сподіваємось ця постанова ВСУ стане зручним прецедентом для усіх, в тому числі суддів, щоб припинити юрисдикційний пінг-понг справ.
Правова позиція ВСУ у справі № 6-77цс16: Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Вирішуючи позов суди зазначених вимог закону не врахували, безпідставно прийняли до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.