Жадібність банків немає меж, тому поряд із законними і логічними процентами за користування кредитними коштами, банки прописують прямі та завуальовані комісії, на які позичальник при підписанні кредитного договору може навіть і не звернути увагу. Наприклад, це щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Що це взагалі таке?
Саме таким питання перейнявся ВСУ, коли розглядав цю справу і формулював правову позицію. І зрозумілою відповіді від представників банку ВСУ не отримав. А отримав пояснення на кшталт «позичальник підписував договір – тому «бачили очі, що купували». ВСУ такій підхід не задовільнив, то він скасував ухвалу ВССУ, рішення суду апеляційної інстанції і залишив в силі рішення суду першої інстанції. Цим рішенням визнано недійсним умову договору споживчого кредитування, яка зобов’язує позичальника щомісячно сплачувати банку комісію за обслуговування кредиту з моменту його укладання.
Отже, розпочинається епоха визнання недійними умов кредитних договорів, якими банки встановлюють для позичальників купу незрозумілих комісій!
Правова позиція ВСУ у справі № 6-1746цс16: Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.