Сім`я виникла досить давно, але, на жаль, за різних причин сімейне життя – яке повинне бути джерелом радостей, може перетворитися на джерело труднощів, протиріч, сварок та непорозумінь для двох дорослих людей. Іноді розлучення – єдиний спосіб виходу із складної ситуації, яка з кожним днем все більше і більше породжує неприязнь та недовіру подружжя один до одного. Україна є на першому місці в Європі за кількістю розлучень. Розпадається багато сімейних пар і виникає багато проблем, які потрібно вирішувати для блага дітей певної сім`ї.
В юридичній площині після розлучення виникають різні питання: з ким одного із колишнього подружжя залишаться проживати діти, побачення з дітьми та інші неврегульовані справи, а особливо важливим є питання аліментів. Керуючись Сімейним Кодексом України, частина 2 стаття 181 за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Але, якщо домовленості між колишнім подружжям щодо допомоги на утримання дитини не досягнуто дане питання вирішується у суді. Судом може бути винесене рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей з усіх видів заробітку у відповідності до відсоткової ставки встановленої судом згідно законодавства.
Але, навіть маючи рішення суду, існують випадки, коли батьки свідомо відмовляються від сплати аліментів на забезпечення потреб власної дитини. Одним із способів є приховування дійсного заробітку. Наприклад, на той момент коли було винесено рішення суду про стягнення аліментів з усіх видів заробітку, платник мав дохід лише за місцем своєї роботи, з якого і відбувалися нарахування аліментів. Але, з часом платник аліментів вийшов на пенсію, отримав додаткову роботу не полишаючи ту роботу з якої і надалі відбуваються відрахування коштів і при цьому всьому не попередив державного виконавця про зміни стосовно свого заробітку, зміни місця роботи тощо.
Коли стане відомо про недобросовісне відношення платника аліментів до своїх зобовя ` зань може пройти немало часу і тоді щоб повернути кошти, які повинні були йти на допомогу по вихованні та забезпеченні дитини може бути важче. Що потрібно робити в такому випадку?
По-перше, потрібно достовірно перевірити інформацію, яка стала відома про отримання додаткового заробітку платником аліментів. Дана перевірка проводиться Державною виконавчою службою в якій перебуває виконавчий лист виданий судом про стягнення аліментів, а саме державним виконавецем, яким було відкрито виконавче провадження по даній справі.
По-друге, якщо виявиться, що дійсно відбувалося приховування дійсного заробітку існує норма згідно статті 74 частини 4 Закону України «Про виконавче провадження» де державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: за заявою сторін виконавчого провадження.
Тому, дану проблему можна вирішити звернувшись до Державної виконавчої служби, але якщо виникає спір у розрахунку заборгованості існує стаття 195 частина 4 Сімейного кодексу України , розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору – судом.
Звернутися до суду можна в будь-який час, так як згідно статті 20 Сімейного кодексу України, « до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 72, частиною 2 статті 129, частиною 3 статті 138, частиною 3 статті 139 цього Кодексу». Також, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі – у справах про стягнення аліментів, згідно п. 3 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
І завжди потрібно пам`ятати, що кожне правопорушення є підставою для покладення відповідної відповідальністі. Згідно статті 164 Кримінального кодексу України, «злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років».
Отже, а ліменти є одним із способів виконання батьками обов’язку по утриманню дітей. Але, краще було б, аби батьки розуміли це не як обов’язок, а мали своє внутрішнє прагнення опікуватися та допомогати своїй дитині, адже любов та увага є найголовнішим забезпеченням її повноцінного розвитку в майбутньому.