Незважаючи на послідовну судову практику із присудження аліментів трапляються випадки, коли суди допускаються помилок навіть керуючись благими намірами. Так, розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі за ст. 184 СК України або у єдиній частці від заробітку (доходу) платника аліментів за ст. 183 СК України. Словосполучення «у єдиній частці» означає, що суд не має права вдаватись до будь-яких інших додаткових присуджень або якимось чином розширено тлумачити цю норму.
У цій справі суд першої інстанції, і з ним погодився суд апеляційної інстанції, встановив розмір аліментів на двох дітей наступним чином: «1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 листопада 2015 року та до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття».
Хоча це і логічно, суд касаційної інстанції 22 лютого 2017 року змінив рішення, що є не частим явищем у цивільному процесі, і присудив: «аліменти на дітей ОСОБА_2, та ОСОБА_5, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23 листопада 2015 року та до досягнення повноліття ОСОБА_2.»
Тобто, самодіяльність не допускається. Після досягнення першою дитиною повноліття або новий суд, або за згодою діємо за ст. 183 СК України.