Необхідність догляду за хворою дитиною є одним із видів страхових випадків, коли у застрахованої особи, якій видано листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною, виникає право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
Відповідно до частини третьої ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.99 р. (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Порядок видачі листків непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї або хворою дитиною врегульовано розділом 3 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (далі — Інструкція № 455).
Для догляду за хворою дитиною листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд (п. 3.1 Інструкції № 455).
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 455 для догляду за хворою дитиною віком до 14 років листок непрацездатності видається на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більше 14 календарних днів, а для догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною. Після виписки дитини зі стаціонару в гострому періоді захворювання листок непрацездатності видається або продовжується до одужання дитини, але в межах установленого терміну з урахуванням днів листка непрацездатності, що був виданий для догляду за дитиною до стаціонарного лікування (п. 3.8 Інструкції № 455).
Якщо дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за нею, після закінчення максимального терміну листка непрацездатності, передбаченого законодавством України, видається довідка за формою, встановленою МОЗ України (форма № 138/0). Довідка оплаті не підлягає.
У разі якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності. У разі виникнення захворювання у дітей в різний час листок непрацездатності видається в кожному конкретному випадку окремо.
Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі хвороби дитини віком до 14 років, допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується не більше як за 75 календарних днів протягом календарного року.
Згідно із частиною шостою ст. 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку із навчанням або творчій відпустці.
Листок непрацездатності видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до трьох років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до трьох років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною (п. 3.13 Інструкції № 455). Допомога по тимчасовій непрацездатності в pазі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здiйснює догляд за дитиною віком до трьох pоків, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною (батьку, діду, бабусі), з першого дня за весь період захворювання відповідно до частини п’ятої ст. 22 3акону № 1105.
Разом з цим п. 3.15 Інструкції № 455 визначено, що листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років.
Право на отримання допомоги по догляду за хворою дитиною до трьох років настає у застрахованої особи тільки у разі припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Слід зазначити, що відповідно до частини першої ст. 24 Закону № 1105 розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 50 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
- 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
- 70 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
- 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
- 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (частина друга ст. 24 Закону № 1105).
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 3 ст. 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування зобов’язана розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.