Державна податкова інспекція звернулася з позовом, в якому просила скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів.
Постановою окружного адміністративного суду (К/800/10870/15), залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено, з чим також погодився і суд касаційної інстанції, що розгляну скаргу ДПІ.
При цьому ВАСУ зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що факт відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є підставою, у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (в редакції, що діяла на час розгляду справи), для внесення запису до Єдиного державного реєстру про таку відсутність та звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи, а не скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Судове рішення заслуговує на увагу з огляду на те, що в ньому викладений передбачений вказаним Законом алгоритм дій податківців та державних реєстраторів при виявленні відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Маючи на увазі, що немало судових справ було розпочато розглядом, коли діяла «стара» редакція цього Закону, ці висновки є важливими.
У зв’язку з цим слід зазначити, що з 1 січня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, в який позитивною новелою стала відсутність вимог щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.
Доречно також нагадати, що Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» виключено норму, за якою підставою для анулювання реєстрації платників податку на додану вартість був наявний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Таким чином, починаючи із 1 січня 2016 року зазначені причини анулювання реєстрації платника ПДВ також не застосовуються.