Доброго дня читачам мого маленького блогу. Відгукуючись на чергове звернення українських матерів, склав для вас невеличку статтю на таку актуальну проблему.
У ЗМІ часто пишуть про випадки смерті дітей після вакцинації, про урядовців-хабарників, які допускають в Україну найдешевшу низькоякісну вакцину, про медперсонал, який безвідповідально ставиться до вимог режиму зберігання вакцин, про лікарів, які за браком досвіду або халатності допускають до вакцинації діток, яким за станом здоров’я щеплення протипоказано… Однак держава на законодавчому рівні зобов’язала усіх громадян проводити профілактичні щеплення, чим позбавила нас права вибору, так чи є вихід із цього порочного кола?
Права і обов’язки
Вакцинація в Україні регулюється законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб». Стаття 12 останнього говорить, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказів. Дітям до 15 років та недієздатним особам профілактичні щеплення проводять за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. У випадку відмови від обов’язкових щеплень, лікар має право взяти у батьків відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови засвідчити це актом у присутності свідків.
Виходячи із Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб» (ст. 15), «дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».
Крім того, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. 27 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» обов’язковими профілактичними щепленнями в Україні визначають лише шість щеплень, а саме: від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правцю та кору.
Як оформляється відмова від щеплень?
Батьки у довільній формі складають письмову заяву про відмову робити вакцинацію дітям і залишають її у своїй поліклініці (або відправляють заяву рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Якщо дитина не відвідує дитячий садок або школу – цього достатньо.
Якщо ж відмова від щеплення оформляється при поступленні в пологовий будинок, дитсадок або школу, тоді, згідно зі ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», необхідно вручити копію під розписку керівникові установи, а також іншим особам, які можуть приймати будь-яку участь у передбачуваній вакцинації: акушерові, шкільній медсестрі, учителеві тощо. Окремий екземпляр відмови необхідно вкласти дитині в шкільний щоденник (для швидкого пред’явлення при необхідності), а саму дитину відповідним чином проінструктувати.
Нещеплені діти мають право навчатися в школі?
Лише одна законодавча стаття – ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» – забороняє нещепленим дітям відвідувати дитячі установи («дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється»), ряд інших Законів України, в тому числі Конституція, яка має найвищу юридичну силу, установлює безумовне право на освіту для кожної дитини:
Конституція України:
ст. 53 «Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою, держава забезпечує доступність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах».
Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:
«доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту… означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права».
Закон України «Про охорону дитинства»:
ст. 19 «Кожна дитина має право на освіту».
Закон України «Про загальну середню освіту»:
ст. 2 «…забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти»;
ст. 6 «…громадянам України незалежно від… переконань… або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти».
Закон України «Про дошкільну освіту»:
ст. 2 «…забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти»;
ст. 6 «…доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти».
Закон України «Про освіту»:
ст. 3 «Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від… світоглядних переконань… стану здоров’я та інших обставин».
ст. 6 «оОновними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою».
Із вищеперерахованого ми бачимо знову ж таки суперечності у законодавстві України, які під силу виправити лише – постійним тиском зі сторони не байдужих співгромадян, вдаваючись до методів судового оскарження із вимогою роз’яснення норм зі сторони Верховного суду України.
На сьогодні ж в Україні противники щеплень розділились на 2 категорії: ті хто “купив” медичну книжку із усіма щепленнями та на тих хто “домовився” із керівництвом навчального закладу……
Бажаю вам успіху і вирішення юридичних казусів!