Доброго дня усім читачам мого мальнького бложику!
Згідно із статистикою, з 2013-2016 роки, близько 3 млн. одиниць вогнепальної зброї було зареєстровано на території нашої країни і придбано саме з мотивів оборони себе, свого житла та майна. Опитування показує, що в число таких покупців увійшли люди, які ніколи у майбутньому не мали і не мають наміру займатись полюванням. Але, ніхто навіть не взмозі оцінити об’єму ринку вогнепальної зброї, що хлинула із зони АТО, хоча це вже зовсім інша історія……….. Ми ж будемо мовити про “офіційну” зброю.
У яких випадках оборона рушницею буде законною, та у яких випадках можна застосувати зброю, для здійснення захисту від посягань пропоную розглянути нижче.
Розглянемо на прикладі: До вашого майна (квартири, будинку, земельної ділянки) вдерлася стороння людина, тим самим вже переступаючи норми закону та порушуючи низку ваших прав. І усім своїм видом дає зрозуміти, що свій ніж у руці застосує до вас, і наміри цієї людині чіткі та зрозумілі. У такому випадку, з мотивів самооборони, ви маєте право застосувати вогнепальну зброю, однак, спершу це має бути просто попереджувальний постріл, у повітря, наприклад. І тільки тоді, коли це не подіяло, ви в праві націлити постріл на ураження, однак, поранивши особу, а не вбивши її при тому.
Адже у відповідності до ст. 36 Кримінального Кодексу України, ви вчинили дії задля захисту своїх законних прав, аби перешкодити подальшому порушення охоронюваних прав та інтересів. До того ж, у відповідності до ч. 2 цієї статті, право самозахисту надане, в незалежності від можливості уникнути небезпечного посягання чи звернутися за сторонньою допомогою.
Але, важливо знати, що перевищивши межі необхідної оборони тягне за собою кримінальну відповідальність передбачених у статтях 118 яка кваліфікується як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, або за ст… 124 того ж Кодексу, яка кваліфікується, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця .
Відповідальність у відповідності до цих статтей буде наступати у випадку, якщо необхідна оборона визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, однак явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Як зазначено у ч. 4 цієї ж статті, особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Із усього вище перерахованого, стає зрозуміло, що зброю буд-яку потрібно використовувати “із розумом”, а демонстрація дії вогнепальної, як такої – вже справляє неаби який психологічний ефект на агресора.