Судячи із повернення радянського поняття “народних дружин” у свідомість пересічного. Стоїть нелегке завдання, що полягає у донесенні до широких верств інформації, що після початку дії КПК України “ім. Портнова” (з 2012-го), дружинник, то ніхто інший, як “актівіст успец.одязі”, а отже – ніхто.
Ось, що про їх права зазначено у Законі України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” яким вони керуються, а отже дружинник має право:
- вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних правопорушень і злочинів, додержання режиму державного кордону, в тому числі на територіях, що межують з державним кордоном, де прикордонну смугу не визначено;
- у разі підозри у вчиненні адміністративних правопорушень і злочинів перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;
- СПІЛЬНО з поліцейськими та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України затримувати і доставляти до органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення (тут правда не зрозуміло, як це можливо, норма апріорі абсурдна);
- входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних правопорушень чи злочинів;
- у разі участі спільно з прикордонниками у пошуку порушників кордону за згодою громадян або власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу та в присутності їх представників входити у будь-який час доби до житлових приміщень, на територію і в приміщення підприємств, установ, організацій та оглядати транспортні засоби;
- у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставлення до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;
- у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров’ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп’яніння, до подальшого керування транспортними засобами (абсурд чистої води);
- під час виконання обов’язків члена громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний автомототранспорт за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває. Відшкодування витрат за його використання у таких випадкахможе провадитися за рахунок коштів громадського формування (а, може не проводитись, чи як?) у порядку, визначеному його положенням (статутом);
- вести роботу серед населення щодо роз’яснення чинного законодавства про державний кордон України, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;
- застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.
Колись, ще за пострадянських законів, у часи існування “позаштатних дільничних” (були і такі), дружинникам навіть на противагу останнім, була дозволена травматична зброя.
Щодо спецзасобів і їх використання дружинниками вищезгаданий Закон пише ось, що:
“Члени громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону під час спільного з поліцейськими, прикордонниками виконання покладених на них завдань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії у випадках і в порядку, передбачених законом. Порядок придбання, видачі громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону цих спеціальних засобів та їх зберігання визначається Міністерством внутрішніх справ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.”
У всьому, що виписано в законі про “дружинників” міститься одна спільна законодавча новела: “під час спільного з поліцейськими, виконання покладених на них завдань з охорони громадського порядку”. З юридичної – законної сторони, це означає, що дружинник при собі обов’язково повинен мати документ, що засвідчує виконання ним саме зараз якогось КОНКРЕТНОГО завдання із охорони правопорядку/пошуку або перехоплення! Даний документ повинен бути засвідчений “мокрою гербовою” печаткою від органу УМВС, що його видав. Всі прямі дії, окрім реагування, повинні проводитись дружинниками лише за присутності при цьому працівників Національної поліції України.
Тепер все не так, як було при старому КПКУ. На сьогодні, законодавчо дружинники здебільшого, то організована тітушня, яку буде проплачувати спонсор (міська влада, приватний капітал тощо), дії якої фактично не врегульовані. І, саме цього потрібно побоюватись суспільству! Хтось їх вдягнув у однострой, годує, працевлаштувавши таким чином – без сплати податків.
Патрулюючи вулиці і дороги, вони повинні реагувати і сповіщати (і, не більше)!
У разі якщо ви стикнетесь із протизаконними діями останніх, відразу викликайте справжні органи правопорядку. Не надавайте дружинникам, що не мають при собі посвідчуючих документів жодних пояснень, паспортів, водійських прав тощо.
Не зволікайте, підпорядковуючись їх незаконним діям!