«Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законом». Саме такого висновку притримувались суди, розглядаючи справи за позовами споживачів на захист своїх прав в частині стягнення моральної шкоди.
Наведений текст взято з Правової позиції ВСУ у справі № 6-1575цс16, що була сформована Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 09.11.16 р. за позовом споживача до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про відшкодування моральної шкоди. ВСУ тоді відмовив у задоволенні позову, зазначивши, норми актів законодавства «не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов’язання з постачання електричної енергії»; «у разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором»; і, нарешті, – «споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законом». Цим висновком ВСУ також фактично висловився про те, що моральна шкода має деліктне походження, тобто виникає із цивільного правопорушення, а не з договору.
Але зараз – про справу, висновок, який змінив вказані підходи до цієї проблеми. Він був висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду за позовом пасажира до ПАТ «Українська залізниця про захист прав споживачів, стягнення вартості проїзду, відшкодування моральної шкоди.
В цій справ Верховний Суд скасував рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди і задовольнив позов в цій частині.
Отже, судами вствновлено що 16.05.2015 позивач скористався послугами перевізника швидким потягом сполученням у плацкартному вагоні, що підтверджується придбаним квитком на проїзд. Під час вказаної поїздки у зв’язку з погіршенням стану здоров’я позивача через запах фарби у вагоні її було переведено до іншого вагону. 08.07.2015 позивач знову скористалася послугами відповідача із перевезення пасажирів швидким потягом, що підтверджується придбаним квитком на проїзд, і під час руху якого сталася пожежа.
Стягнувши з відповідача 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди, Верховний Суд наголосив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній нас час виникнення спірних правовідносин) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
І, нарешті, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Таким чином, хоча Верховний Суд прямо не зазначив про відступлення від правової позиції, це його рішення дає підстави вважати, що профільний закон («Про захист прав споживачів») не містить прямої вказівки на те, що моральна шкода відшкодовується тільки в разі коли продукція (послуги) є небезпечними для життя і здоров’я людей, а відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) здійснюється відповідно до закону.
Є всі підстави вважати, що це рішення відповідає і закону і духу права.