У різних країнах світу такі показники є різними. Зокрема у Чеській Республіці, на законодавчому рівні цей показник закріплений на рівні 0,00 (тобто жодної похибки), у США та Канаді – від 0,4 – до 0,8 проміле (у залежності від штату).
А що ж в Україні? Всі вважають аксіомою показник – 0,2 проміле (а все, що більше – вже стан алкогольного сп’яніння). Проте… на законодавчому рівні про такий допустимий рівень – ані слова. Єдине місце, де згадується про наше магічне 0,2 проміле – це п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена вже згадуваним мною спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, але він звучить дослівно так: «Установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові». Єдине, що означає цей пункт це те, що застосовуватися повинен технічний засіб, цифровий показник якого після проведення тесту більше ніж 0,2 проміле. Але ж знову в інструкції йдеться про показник 0,2 проміле алкоголю в крові, а досліджується рівень алкоголю у повітрі, що видихається.
Тобто, жодного посилання в законодавстві України на допустиму чи не допустиму норму алкоголю у повітрі, що видихається немає. Немає такого посилання, навіть, у прийнятому законопроекті про криміналізацію цього правопорушення (Законопроект № 7279-д), який вже почне діяти із 2020 року.
Все що наявне – це Віденська конвенція про дорожній рух, яка була ратифікована ще президією ВР УРСР у далекому 1968 році, точніше у Європейській угоді від 01.05.1971 року, якою була доповнена ця Віденська конвенція. Даною Європейською угодою було доповнено Віденську конвенцію, а саме ст. 8 Конвенції, яка має назву «Водії», було доповнено пунктом шість, який звучить у перекладі на українську так: «У національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках – повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле)».
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер(Schmautzer)проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
ПРИ ПОТРЕБІ У ОСКАРЖЕННІ ПРОТОКОЛУ ПО ПРИТЯГНЕННЮ ПО ст. 130 КУпАП, ЗВЕРТАЙТЕСЬ:
Рівненська обл., м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, офіс 25
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО “ДУПАКА ВАЛЕНТИНА ГЕРМАНОВИЧА”
Тел.: 068-647-10-77, 073-647-10-77