Ні з прийняття нового КПК України, ні зі зміною влади методи слідчих органів при обшуках, арештах та вилученні майна поки що не змінились. Слідчий вилучає все що може і часто навіть правильно не оформлює вилучене майно та документи, а потім принципово не віддає нічого мотивуючи це поняттям «речові докази у справі.»
У справі № 751/9071/16-к слідчий арештував і вилучив автомобіль і тим самим паралізував господарську діяльність власника цього автомобілю. На жаль тільки суд апеляційної інстанції задовільнив скаргу власника і зобов’язав слідчого передати вилучений автомобіль власнику на відповідальне зберігання. Суд першої інстанції залишився байдужим до очевидних проблем власника автомобілю створених безпідставними діями слідчого.
ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С. ВУД» – адвоката Кінебаса О.М. на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2016 року ,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні скарги ТОВ «Н.С.ВУД» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Відмовляючи у задоволені скарги ТОВ «Н.С.ВУД» суд зазначив, що речі та документи ТОВ «Н.С.ВУД», які вказані в скарзі не є тимчасово вилученим майном, оскільки згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вони входять до переліків, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання у вказаних ухвалах про дозвіл на проведення обшуку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С. ВУД» – адвокат Кінебас О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі.
Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що слідчий суддя безпідставно прийшов до висновку, що вилучені речі та предмети ТОВ «Н.С.ВУД» не є тимчасово вилученим майном, оскільки проведення обшуку було без ухвали слідчого судді і отримана в порядкустатті 235 КПК України, а отже будь яке вилучене в ході такого обшуку майно має статус тимчасово вилученого.
Заслухавши доповідача, скаржника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, та просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С. ВУД» – адвоката Кінебаса О.М на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, або повернути хоча б автомобіль, оскільки у підприємства тільки один автомобіль і знаходження його під арештом позбавляє підприємство можливості здійснювати свою діяльність, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
З наявних матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу прокуратури Чернігівської області перебуває кримінальне провадження, внесене 11 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000285, за фактом розтрати лісопродукції службовими особами одного з державних лісогосподарських підприємств Чернігівської області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Державного підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах Товариства з обмеженою відпсйідальністю «Н.С. ВУД», 13.09.2016 відповідно до товарно- транспортної накладної серії ЧНА № 631464 від 13.09.2016 здійснили відпуск вищевказаному товариству технологічної деревини породи «сосна» з виділу № 3 кварталу № 41 об’ємом 7,164 м, куб,, хоча в дійсності ними було відпущено TOB «Н.С. ВУД» технологічну деревину породи «сосна» об’ємом 8,189 м. куб.
Тим самим, службові особи ДП «Новгород-Сіверське лісеве господарство» розтратили технологічну деревину породи «сосна» об’ємом 1,025 м. куб., чим державі спричинено матеріальні збитки.
Крім того, службовими особами ТОВ «Н.С. ВУД» документів, які б підтверджували сплату коштів Державному підприємству «Новгород- Сіверське лісове господарство» за поставлену даному товариству деревину згідно товарно-транспортної накладко серії ЧНА № 631464 від 13.09.2016 документи, не надано.
Ухвалами слідчого судді Новозаводського районного суд м. Чернігова від 14 вересня 2016 року було надано дозвіл слідчому не проведення обшуку з правом відшукання і вилучення предметів і документів, вказаних в скарзі, які і були вилучені в ході обшуків слідчими.
19 вересня 2016 року винесені постанови про визнання речовими доказами , якими визнані речовими доказами та приєднанні до матеріалів кримінального провадження: деревина породи «сосна» в кількості 212 колод, автомобіль НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ « Н.С.ВУД».
Під час апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ТОВ «Н.С.ВУД» на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
При розгляді скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, слідчий суддя, дослідив наявні в матеріалах справи дані, врахував правові підстави для відмови у задоволені скарги, та цілком обґрунтовано прийшов до висновку, що речі і документи ТОВ «Н.С.ВУД» не є тимчасово вилученим майном, оскільки згідно ч. 7 ст. 236 КПК Українидокументи та деревина входять до переліків, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукування у вказаних ухвалах про дозвіл на проведення обшуку. Крім того, згідно постанов від 19 вересня 2016 року деревину та автомобіль визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Отже, як вважає колегія суддів, ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді скарги з’ясував всі обставини, з якими закон пов’язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, колегія суддів вважає, що автомобіль НОМЕР_2, який належить на праві власності ТОВ « Н.С.ВУД», може бути переданим на відповідальне зберігання власнику, оскільки його вилучення і передача на зберігання третім особам позбавляє підприємство можливості здійснювати свою діяльність. Тим більше, що в судовому засіданні апеляційної інстанції слідчий не зміг пояснити які саме сліди необхідно зберегти в автомобілі і які ризики можуть виникнути внаслідок передачі автомобіля на зберігання власнику, і фактично не заперечував проти передачі на зберігання власнику вилученого автомобіля.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді в частині відмови в задоволенні скарги ТОВ «Н.С.ВУД» на бездіяльність слідчого в частині не повернення автомобіля підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С. ВУД» – адвоката Кінебаса О.М. задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 вересня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні скарги ТОВ «Н.С.ВУД» на бездіяльність слідчого в частині не повернення автомобіля.
Зобов’язати слідчого в даному кримінальному провадженні повернути ТОВ «Н.С.ВУД» автомобіль НОМЕР_3 зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу для відповідального зберігання.
В решті цю ж ухвалу залишити без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.