В Україні є поширеною практика, коли з метою зменшення платежів, пов`язаних з відчуженням транспортних засобів, здійснюється так званий продаж автомобіля “по довіреності”. При цьому, продавець видає покупцю довіреність на право розпорядження транспортним засобом.
При такій купівлі необхідно пам`ятати деякі моменти, які убезпечать від шахрайських дій з боку недобросовісних продавців, а також від випадковостей, що можуть призвести до втрати прав на автомобіль.
Для початку з`ясуємо суть відносин, які виникають за законом у продавця і покупця після видачі довіреності на право розпорядження автомобілем.
Довіреність свідчить лише про те, що покупець має право на законних підставах від імені продавця розпоряджатися автомобілем. Тобто право власності на автомобіль після видачі довіреності зберігається за продавцем. Той, на чиє ім`я видано довіреність, незалежно від того, що записано у довіреності, не стає власником транспортного засобу.
Згідно положень Цивільного кодексу України довіреність може бути в будь-який момент скасована. Така дія призведе до того, що автомобіль необхідно буде повернути продавцю.
Отже, першим ризиком, який існує при купівлі автомобіля “по довіреності” є ризик її наступного скасування продавцем з шахрайських мотивів.
Крім того, можуть трапитися різні ситуації, коли покупець може втратити автомобіль через обставини, не пов`язані з явним шахрайством.
Наприклад, у разі смерті продавця, спадкоємці можуть пред`явити позов про повернення автомобіля, який, як зазначалося вище, залишається власністю продавця після видачі довіреності.
Інший приклад. Продавця засуджують за вчинення злочину і призначають йому покарання у вигляді конфіскації всього майна. Відповідно, автомобіль буде підлягати конфіскації, так як він по обліковим даним залишається власністю продавця.
То чи є можливість себе хоч якось убезпечити?
Діючий Цивільний кодекс України містить статтю 235, якою врегульовано випадки, коли особи, приховують свої реальні домовленості під виглядом інших договорів. Наприклад, складають договір дарування, хоча реально річ продавалася за гроші. Так само і при купівлі автомобіля “по довіреності” має місце приховування відносин купівлі-продажу за удаваним договором доручення.
Закон передбачає можливість за рішенням суду застосовувати правила того договору, який сторони реально вчинили. Тобто покупець може ставити вимогу про визнання саме його власником автомобіля. Однак, ці обставини мають бути доказані в суді.
Аналізуючи судову практику, можна прийти до висновку, що шанси на доведення права власності на автомобіль, придбаний “по довіреності”, були у тих людей, які додержувалися декількох простих правил:
1) довіреність складали лише на себе;
2) від продавця вимагали власноручного написання розписки про отримання коштів у якій продавець вказував, яку суму коштів він одержав, і що ці кошти одержано ним саме за продаж автомобіля на користь покупця;
3) при переговорах та при передачі коштів і написанні розписки були присутні ще декілька осіб зі сторони покупця, які в суді виступили свідками вказаних обставин.
Однак, ключовим фактором у судових справах було те, можна чи ні встановити однозначно зі змісту розписки продавця, що він отримав кошти саме за продаж автомобіля.
Та, пам’ятайте!
Поширеною є думка, що купити автомобіль за дорученням простіше: не треба знімати його з обліку, змінювати номери, платити податки. Ризики подібних дій іноді яскраво підтверджують прислів’я – «скупий платить двічі». Їх існування ще раз підтвердив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, ухваливши рішення у справі про визнання права власності на легковий автомобіль і виключення з акту опису та арешту майна .
Позовна заява була мотивована наступними обставинами, – ще у 1999 році між фізичними особами укладено договір купівлі-продажу автомобіля Volkswagen Passat, який за згодою сторін оформлено у вигляді довіреності. На підтвердження цього договору купівлі-продажу «продавець» (відповідач) надав розписку, згідно з якою він продав «покупцеві» (позивач) вказаний автомобіль за 28 000 грн. Старшим державним виконавцем ВДВС накладено арешт на цей автомобіль відповідно до виконавчого листа від 24 січня 2011 року про стягнення з «продавця» на користь Банку (другий відповідач) заборгованості за кредитним договором у розмірі 998 877 грн 80 коп. 15 січня 2016 року на адресу позивача направлено вимогу державного виконавця ВДВС (третя особа) про передачу на реалізацію вказаного вище транспортного засобу.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним і касаційним судами, в задоволенні позову відмовлено.
При цьому Верховний Суд керувався наступними приписами законодавства. Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Аналіз норм ст.ст. 244, 237, 655 ЦК України свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
ЗРАЗОК ТАКОЇ РОЗПИСКИ:
Р О З П И С К А
Я, Максименко Володимир Петрович, паспорт серії ____ № ________, виданий _________________ від __________ р., РНОКПП: _______________, отримав від Проценко Світлани Миколаївни, паспорт серії__ № ______, виданий ________________р., РНОКПП: _______________ кошти в сумі 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. за транспортний засіб (далі – “ТЗ”):
марка _____________________;
модель _____________________;
реєстраційний номер ________________;
рік випуску ____________;
номер шасі _____________________;
номер двигуна ___________________;
за попереднім договором купівлі-продажу ТЗ, що буде укладений не пізніше “___” ____________ ________ року.
………………………………………………………………………………………………………………
ВАРТІСТЬ ПОВНОГО ТЕКСТУ ТИПОВОГО БЛАНКУ – 500грн.
ВАМ ПРОСТО ПОТРІБНО БУДЕ ЗАПОВНИТИ СВОЇ РЕКВІЗИТИ!
(Звертайтесь за телефонами: 068-647-10-77, 073-647-10-77 або dupakoff@gmail.com
адвокат Дупак Валентин Германович)