НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА

Строк пред’явлення банком вимог до поручителя про повернення боргу, погашення якого згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з часу настання строку погашення чергового платежу / юрист Дупак Валентин Германович

Адвокат Валентин Дупак
ДУПАК ВАЛЕНТИН ГЕРМАНОВИЧ ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ, ЮРИСТ ОНЛАЙН, юрист рівне, адвокат рівне, безкоштовна юридична консультація, юрист Рівне, юрист Ровно, Дупак Валентин, Дупак Валентин, Германович, юридична консультація, адвокат, юрист, сімейне право, аліменти, КУпАП, кримінальне право, трудове право, господарського, цивільного, кримінального, корпоративного, та адміністративного права, розлучення, суд, консультації, юрист сарни, юрист костопіль, автоюрист, автоадвокат, сімейний адвокат, Народний Рух, Народний Рух України, рівне, Рівне, Ровно

Верховний Суд України висловився щодо моменту початку строку перебігу давності пред’явлення вимог до поручителя за кредитним договором.

Судом першої інстанції задоволено зустрічний позов поручителя – визнано договір поруки припиненим, оскільки вимоги банку про стягнення заборгованості боржника пред’явлено до поручителя за межами шестимісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Натомість, апеляційний суд, з рішенням якого погодився ВССУ, скасував рішення місцевого суду, задовольнив вимоги кредитора та відмовив у задоволенні зустрічного позову, вказавши в своєму рішенні, що згідно умов договору у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання, передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від зміненої дати виконання основного зобов’язання та послався на досудову вимогу про погашення боргу, яку, нібито, було надіслано поручителю, надіслання якої у свою чергу змінює строк виконання основного зобов’язання.

В свою чергу ВСУ скасовуючи рішення апеляційного суду та ВССУ вказав, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинно бути пред’явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням. А отже закінчення строку, установленого договором поруки, як і сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов’язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Водночас ВСУ вказав, що висновки апеляційного суду про те, що кредитор реалізував своє право, передбачене статтею 1050 ЦК України, і змінив строк виконання основного зобов’язання, надіславши 17 серпня 2015 року вимогу про дострокове повернення кредиту, не ґрунтується на матеріалах справи    

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ!:  Хочете подвійне громадянство?

Правова позиція ВСУ у справі № 6-3087цс16: За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Боржник (а відтак і поручитель) узяла на себе зобов’язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 6 листопада 2032 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, сторони встановили не лише строк дії договору, а й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Отже, саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов’язань за кредитом.

Тобто банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 21 січня 2015 року) пред’явити вимоги до поручителя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ!:  Юрист Рівне: відповідальність дисциплінарний проступок (трудове законодавство)

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

У справі, яка переглядається, суди не врахували, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов’язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком), а за договором поруки відповідальність поручителя настає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором. Крім того, суди не з’ясували, чи пред’явив банк вимогу до поручителя в межах 6 місяців за кожним щомісячним платежем, та чи припинилась порука  за окремими платежами.

Висновки суду про те, що кредитор реалізував своє право, передбачене статтею 1050 ЦК України, і змінив строк виконання основного зобов’язання, надіславши 17 серпня 2015 року вимогу про дострокове повернення кредиту, не ґрунтується на матеріалах справи.