Хоча спроба притягнути відповідальну посадову особу за статтею 188-40 КУпАП «невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» фінішувала закриттям провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення до адмінвідповідальності ця постанова суду цікава наступним.
Між органами місцевого самоврядування та міськими громадами, громадськими організаціями чи окремими громадянами існує жорстке протистояння: всі мешканці міста мають право знати, проте влада не зацікавлена у розкритті, оприлюдненні та наданні на запити генерального плану населеного пункту, його частин чи інших документів містобудівної документації.
В нашому випадку після того як громадянину під час ознайомлення з генпланом м. Харкова (Справа № 638/62/17) було відмовлено у його фотокопіюванні, то він спробував використати такий інститут забезпечення законності як уповноважений ВРУ з прав людини. Проте і на запит омбудсмана органом місцевого самоврядування було відмовлено громадянину у копіюванні та фотографуванні з мотивів віднесення генплану до категорії документів «для службового користування».
Проаналізувавши ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та статті 17 та 19 ЗУ “Про регулювання містобудівної діяльності” суд констатував таку відмову протиправною, а сам документ «генеральний план» та будь які зміни до нього такими документами, що не відносяться до інформації з грифом «для службового користування» або з обмеженим доступом.
Отже, будьмо впевнені, що громадянин має право не тільки ознайомлюватись, а і копіювати та фотографувати генплан населеного пункту без обмежень, а будь-які застарілі грифі щодо заборони розкриття такої інформації є протиправними.