Судова практика однозначно нам показує, що прив’язувати в договорі ціну товару (послуги) до валюти дозволяється, проте розрахунки повинні все одно відбуватись в гривні, тому прямо прописувати ціну товару в валюті заборонено.
Тому в договорах, в даному випадку в договорі поставки обладнання прописаний такий пункт, як валютне застереження. Проте прописаний він був неправильно, і це призвело до відмови судом в позові про стягнення курсової різниці вартості поставленого обладнання.
Постанова ВГСУ (Справа № 922/5514/15) показує наскільки важливо при визначенні в договорі ціни товару із прив’язкою до валюти – визначити формулу, за якою курсова різниця буде розраховуватись, і на підставі якої можливо буде довести стягнення курсової різниці в суді.
ВГСУ також підкреслив, що відомості із офіційного сайту НБУ щодо коливання курсу валюти по відношенню до гривні, тому довести конкретну суму курсову різницю позивачу не вдалось.