З 1-го травня 2016 року в Україні почав функціонувати новий і незнайомий інструмент – похідний позов (вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству його посадовою особою, який подається акціонерами в інтересах підприємства і від його імені).
На сьогодні в Україні подано всього три таких позови, а розглянуто по суті у першій інстанції лише один. За результатами розгляду цього позову Господарський суд Харківської області у рішенні від 18.08.2016 у справі № 922/2187/16 відмовив компанії Calverton establishment limited (яка володіє 25% акцій ПАТ «Харкiвський тракторний завод iм. С. Орджонiкiдзе») у задоволенні позову до колишнього Генерального директора ПАТ ХТЗ про стягнення 29 549 853,54 грн. збитків, завданих ПАТ «ХТЗ» його у період з 01.01.2015 по 09.03.2016.
Аналіз цього рішення дозволяє визначити аспекти на які слід звернути увагу акціонерам при поданні похідного позову.
Акціонер повинен мати у своєму розпорядженні первинні документи, які свідчать про укладення та виконання договорів, які завдали збитків Товариству.
У позовній заяві представник компанії Calverton establishment limited заявляв, що Генеральний директор від імені ПАТ «ХТЗ» уклав із ФОПами та підприємствами ряд договорів, які завдали збитків ПАТ «ХТЗ». Наприклад, за одним із договорів у ФОП (основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння масляних культур) ХТЗ придбало товарів робіт та послуг на суму 6 011 152,00 грн.
Генеральному директору також ставилось ставилось у провину те, що протягом 01.01.2015 по 09.03.2016 він побував у 18 відрядженнях тривалістю 121 день і витратив на них 753 106,26 грн.
Для обґрунтування цих обставин представник позивача просив суд витребувати первинні документи у відповідних юридичних осіб та ФОП. Думаю, нікого не здивує, що жодні документи суду надані не були. Не здивує нікого і те, що у ПАТ «ХТЗ» цих документів також не знайшли.
Як результат позивач не зміг надати суду належні і допустимі докази, які підтверджують факт здійснення економічно недоцільних господарських операцій та не надав суду документи, які підтверджують розмір витрат на відрядження.
Аудиторський звіт, наданий позивачем суд не взяв до уваги, оскільки «аналіз був проведений виключно з використанням електронних регістрів програмного забезпечення «ІТ-Підприємство», за допомогою якого ведеться бухгалтерський облік на підприємстві. Електронні регістри характеризуються тим, що введення даних в них здійснюється вручну бухгалтерами, в зв’язку з чим можлива похибка, пов’язана з дією людського фактора і індивідуального підходу бухгалтера до розкриття (формулювання) аналітичної текстової інформації».
Як висновок, акціонерам слід подумати над тим, як організувати систему контролю ведення та зберігання первинної документації на підприємстві. Якщо цього не зробити, то подавши похідний позов, можна виявити, що жодного документа немає і доводити заявлені вимоги нічим.
Якщо позивач не зможе довести протиправність поведінки посадової особи, розмір завданої шкоди внаслідок такої поведінки, та показати причинний зв’язок між протиправними діями та завданою шкодою, суд відмовить у задоволенні позову.
У ході розгляду справи Суд дійшов висновку, що позивач не зазначив у чому саме полягає протиправність поведінки Генерального директора, у чому полягає завдана шкода, не довів існування причинно-наслідкового зв’язку між укладення договорів з контрагентами і перебуванням у відрядженнях з наявністю збитків у ПАТ «ХТЗ», не довів вини Генерального директора, а також не надав доказів того, що дії Генерального директора щодо здійснення господарських операцій з контрагентами і перебування його у службових відрядженнях виходили за межі нормального виробничо-господарського ризику.
У зв’язку з цим суд відмовив у задоволенні позову.
Розглядаючи справу, Суд дійшов висновку, що Генеральний директор мав право одноосібно укладати договори з іншими суб’єктами господарювання, а позивач не довів, що Генеральний директор уклав їх з перевищенням повноважень. На такий висновок суду вплинули положення цивільного законодавства про свободу договору, а також презумпція відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якби перед зверненням до суду із похідним позовом акціонер у судовому порядку визнав правочини, вчинені генеральним директором ПАТ «ХТЗ» недійсними на підставі їх фіктивності, то у Суду, під час розгляду похідного позову не було б підстав вважати, дії директора правомірними. З іншого боку, треба не забувати і те, що, якщо суд відмовить у задоволенні позову про визнання договору, укладеного посадовою особою, недійсними, то це створить преюдицію і при розгляді похідного позову вона зіграє на руку посадовій особі товариства.
Аналіз рішення Господарського суду Харківської області дає можливість зробити такі висновки:
- Акціонерам слід подбати про організацію належного зберігання первинних документів на підприємстві.
- Перед зверненням до суду із похідним позовом слід зібрати докази того, що посадова особа діяла неправомірно і цими діями завдала товариству збитків, які виражаються у конкретному розмірі.
- Слід проаналізувати всі «за» і «проти» і звернутись до суду із позовом про визнання недійсними правочинів, які вчинила посадова особа, в результаті чого товариству були завдані збитки.
Харківський апеляційний господарський суд зараз розглядає апеляційну скаргу компанії Calverton establishment limited, то ж якщо хочете дізнатись чим закінчиться розгляд цього похідного позову, стежте за блогом.