Якщо засновник ТОВ одночасно є його кредитором за договором займу грошових коштів, то у нього існує майнове право на кредитну заборгованість даного ТОВ.
Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство може бути власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капітал у господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Як бачимо,Закон України прямо не забороняє вносити до статутного (складеного) капіталу господарського товариства майнові права, у тому числі на кредитну заборгованість. У зв’язку з цим є незрозумілою позиція Державної фіскальної служби України у листах від 15 лютого 2016 року №3174/6/99-99-19-02-02-15 та від 04 березня 2016 року № 4919/6/99-99-19-02-02-15, яка полягає в наступному: «…можливість збільшення засновником, який є одночасно кредитором ТОВ, статутного капіталу ТОВ за рахунок погашення сформованої раніше таким ТОВ кредиторської заборгованості шляхом внесення до його статутного капіталу майнових прав на зазначену кредиторську заборгованість, чинним законодавством не передбачено».
Однак, з цими словами Державної фіскальної служби України не можна погодитися, оскільки право вносити вклад майновими правами Законом не обмежено.
Але є дещо інше на що, слід звернути увагу.
Між засновником та ТОВ існує господарське зобов’язання щодо повернення грошових коштів, яке не виконано, і строк виконання ще не настав.Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, про що йдеться у статті 599 Цивільного кодексу України. Передання вкладу у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість до статутного капіталу ТОВ обумовлює припинення права власності на дані майнові права у засновника та виникнення права власності на них у ТОВ. У даному випадку мова йде про майнові права, які випливають з господарського договору, тому просто виділити їх не є можливим. Питання полягає в тому, що право власності на майнове право на кредиторську заборгованість у засновника припинить існування, коли він перестане бути стороною даного договору. А це можливо тільки у випадку заміни сторони у господарському зобов’язанні.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Таким чином, між засновником та ТОВ має бути укладений договір відступлення права вимоги, оскільки внесений вклад не буде відповідати формі заміни кредитора (засновника) у зобов’язанні.
З іншого боку договір про відступлення права вимоги між засновником та ТОВ, буде свідчити про те, що дане майнове право перейшло до ТОВ за цивільним договором, у той час, коли за загальним правилом, вклади вносяться до статутного капіталу господарського товариства за рішенням загальних зборів товариства. У будь-якому разі Законом України «Про господарські товариства» та Цивільним кодексом України вкладник не обмежений у праві вносити вклад, тому внесення ним майнових прав на кредиторську заборгованість до статутного капіталу ТОВ фактично буде означати, що право власності на неї виникне у ТОВ і без укладення договору відступлення права вимоги, оскільки в даному випадку норма щодо внесення вкладу до ТОВ є спеціальною по відношенню до статті 512 ЦК України. Але така операція має і інші правові наслідки. ТОВ, яке є боржником у господарському зобов’язанні перед засновником, після затвердження рішення загальними зборами щодо збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення засновником як вкладу майнових прав на кредиторську заборгованість та підписання акту приймання-передачі вкладу від засновника до ТОВ стає кредитором у цьому ж господарському зобов’язанні, оскільки воно набуває майнове право.
У цій ситуації слід пам’ятати положення статі 606 ЦК України, де передбачено, що зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
За таких обставин господарське зобов’язання щодо надання грошових коштів на поворотній основі, припиняється з моменту набуття права власності ТОВ на майнове право на кредиторську заборгованість, у зв’язку з поєднанням боржника ТОВ і кредитора ТОВ в одній особі.
Момент припинення майнового права на кредиторську заборгованість правильніше вважати моментом відступлення права вимоги або підписання акту приймання-передачі вкладу після прийняття рішення загальними зборами. У зв’язку з цим, фактичного збільшення статутного капіталу ТОВ не відбувається, оскільки майнове право припиняється. Але, відповідно до статті 16 Закону України «Про господарські товариства», рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У зв’язку з чим, можна говорити про те, що до внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішення про прийняття вкладу у вигляді майнових прав на кредиторську заборгованість від засновника до ТОВ не набрало чинності, а отже не відбулося поєднання кредитора і боржника в одній особі.
Складається така ситуація, коли в день внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства спочатку набере чинності, а після цього майнове право відразу припинить існувати.
Однак, слід відмітити, що при цьому статутний капітал ТОВ офіційно буде вважатися збільшеним, але фактично – ні.
Частиною 4 статті 144 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів ТОВ виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів.
Отже, в недалекому майбутньому, може виникнути ситуація, коли вартість чистих активів ТОВ виявиться меншою від статутного капіталу, тому ТОВ зобов’язане буде оголосити про зменшення свого статутного капіталу.
Таким чином, збільшення статутного капіталу відбудеться, але ненадовго.