В практиці досить часто трапляються зловживання нотаріусами та зацікавленими осбами при складенні заповітів особами, які хворіють на тяжку хворобу у зв’язку із чим вживають сільнодіючі препарати які частково знижують свідомість, що позбавляє заповідачів обє’ктивно оцінювати дійсність. Читати далі “Заповіт складений зі слів спадкодавця та не зачитаний останнім в голос є нікчемним / юрист Дупак Валентин Германович”
Увага! Спільне засідання цивільної та господарської палат ВСУ: Судом першої інстанції задоволено позов прокурора як представника органу місцевого самоврядування та визнано недійсними державні акти на землю та витребувано майно (земельні ділянки) з чужого незаконного володіння. Підставою для такого рішення стала відсутність у архівному відділі місцевої РДА протоколів та рішень, які стали підставою для оформлення права власності на землю. Окрім цього, у місцевому управлінні Держкомзему документація із землеустрою щодо складання державних актів, які оспорено також не облікована. Читати далі “Перебіг позовної давності починається від дня, коли саме особа, а не її представник довідалася про порушення свого права / юрист Дупак Валентин Германович”
У питанні застосування ст. 625 ЦК України ВСУ демонструє послідовність та принциповість. Читати далі “Відповідальність боржника за порушення грошового зобов’язання повинна бути визначена до стягнення виключно в національній валюті України / юрист Дупак Валентин Германович”
Незважаючи на послідовну судову практику із присудження аліментів трапляються випадки, коли суди допускаються помилок навіть керуючись благими намірами. Так, розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі за ст. 184 СК України або у єдиній частці від заробітку (доходу) платника аліментів за ст. 183 СК України. Словосполучення «у єдиній частці» означає, що суд не має права вдаватись до будь-яких інших додаткових присуджень або якимось чином розширено тлумачити цю норму. Читати далі “Аліменти на двох та більше дітей завжди визначаються у ЄДИНІЙ частці від заробітку, яка стягується до досягнення найстаршою дитиною повноліття / юрист Дупак Валентин Германович”
Позивач звернувся до районного суду з позовом про розірвання спадкового договору, укладеного з відповідачем, оскільки останній не виконував умов зазначеного договору. Позовна заява була надіслана позивачем до суду рекомендованим поштовим листом. Читати далі “Перевірка підпису позивача на позовній заяві нормами закону не передбачена / юрист Дупак Валентин Германович”
Значення позовної давності полягає у тому, що саме цей інститут цивільного права є однією з гарантій захисту прав і обов’язків особи за національним законодавством України, а саме – визначає стабільність цивільно-правових відносин, виховує та дисциплінує учасників цивільно-правових відносин, є стимулом до активного використання ними власних прав, а з іншої сторони – зміцнює договірну дисципліну. Читати далі “Трирічний строк позовної давності у кредитних відносинах НЕ є абсолютним та може збільшений за домовленістю сторін, проте таке збільшення потребує підпису обох сторін / юрист Дупак Валентин Германович”
В житті часто трапляються випадки, коли одному з подружжя, наприклад чоловіку, батьки надають кошти, і за ці кошти купується квартира, яка реєструється на чоловіка. Проте, надалі при розлученні жінка «забуває» за чиї кошти була придбана квартира, і вважає квартиру спільним сумісним майном. Більш того просить суд відійти від принципу розподілу майна навпіл і поділити із урахуванням інтересів дитини на частки: собі 2/3, а і іншому 1/3. Читати далі “Автоматично спільне майно подружжя навпіл НЕ поділяється / юрист Дупак Валентин Германович”
Державне підприємство (позивач) звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що між підприємством та громадянином (відповідач) було укладено договір про виконання авіарейсу, загальна вартість якого становить 2 379 480 грн. Позивач зазначав, що відповідач частково сплатив вартість послуг, тобто фактично визнав дійсність договору. Оскільки відповідач виконав умови договору не у повному обсязі, позивач просив визнати зазначений договір дійсним та стягнути на його користь з відповідача 699 310 грн боргу та 98 833,48 грн штрафних санкцій. Читати далі “Спосіб легалізації підпису факсиміле / юрист Дупак Валентин Германович”
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт), пунктом 5.5 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ять років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містить розбіжності.
Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.
У зв’язку із цим доводи позичальника про неознайомлення його з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт) не можна визнавати необґрунтованими.
Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Володіння і розпоряджання транспортним засобом є досить відповідальною діяльністю, яка потребує хоча б базового рівня правосвідомості, інакше не уникнути неприємностей у ситуаціях від яких ніхто не застрахований. Читати далі “Під час використання службового автомобіля не у зв’язку з виконанням трудових обов’язків відповідати за заподіяну шкоду повинен сам водій транспортного засобу, а не особа, що є власником автомобіля / юрист Дупак Валентин Германович”