Позивач звернувся до районного суду з позовом про розірвання спадкового договору, укладеного з відповідачем, оскільки останній не виконував умов зазначеного договору. Позовна заява була надіслана позивачем до суду рекомендованим поштовим листом.
Після відкриття провадження у справі і призначення справи до розгляду позивач помер, не встигнувши прийняти участі у попередньому судовому засіданні.
Судом першої інстанції до участі у справі було залучено правонаступника позивача – його дружину.
Оскільки первісний позивач надіслав позовну заяву до суду поштовим листом і не приймав участі в судових засіданнях відповідач подав заяву про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи щодо належності підпису на позовній заяві первісному позивачу.
Ухвалою суду першої інстанції по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу.
Відповідачем в якості порівняльних зразків підпису первісного позивача було надано суду документи, щодо достовірності яких у позивача-правонаступника виникли обгрунтовані сумніви.
Відповідно до висновку експерта підпис на позовній заяві не належав первісному позивачу.
На підставі зазначеного висновку експерта ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін апеляційним судом, позовну заяву було залишено без розгляду на підставі ч. 1 та 2 ст. 207 ЦПК України.
Проте Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ своєю ухвалою від 15 березня 2017 року скасував ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції в зв’язку з порушенням судами нижчих інстанції норм процесуального права.
Так, ВССУ зазначив, що постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції не врахував, що нормами процесуального закону не передбачено призначення експертизи щодо перевірки підпису позивача на позовній заяві, не взяв до уваги, що у справі відбулося правонаступництво, залишив позовну заяву без розгляду не на законних підставах.
Посилання суду першої інстанції на положення п.2 ч. 1 ст. 207 ЦПК безпідставні, оскільки вони не стосуються пред’явлення позову позивачем, а поширюються на випадки, коли позов подається особою, в інтересах іншої заінтересованої особи, без наявності повноважень на ведення справи.
Таким чином, якщо позов було подано за життя позивача і в подальшому відбулося процесуальне правонаступництво в зв’язку із смертю первісного позивача, відповідач не може оспорювати достовірність підпису позивача на позовній заяві шляхом заявлення клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.